Записи с темой: там суетный о небо бился (4)
Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)

Вчора дочитала "Ловець повітряних зміїв"
Здається, якийсь час буду не здатна відкрити нову книжку.

Взагалі останнім часом знову почала більше читати художньої літератури.
Це все тому, що наразі відклала в сторону навчання. От час і знаходиться.

З одного боку, халепа, з іншого, до дідька!



@темы: там суетный о небо бился

14:04

Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)

Нічка була...
Вчора людина, котра ніколи мене не бачила до, зробила мені комплімент, мовляв, гарно виглядаю.
Мені здається останній раз я нормально виглядала минулої зими. А про "гарно" взагалі треба час відкотити на кілька років.  :no:  
Зараз я навіть не можу згадати, коли востаннє прокидалася природньо і сповнена сил. Зішкрібаю себе з титанічними зусиллями щоразу.

Але  я взагалі не про це хотіла)))
Іноді найменші дрібнички можуть зробити день незрівняно ліпшим :pozit:  
Гарний плейлист у вухах.
Мурзік приносить мишу в твої капці.
Встиг нагрітися бойлер!
Вимкнули світло, коли пік на сніданок панкейки? Окріп на каву в новенькому джетбойлі, а оладки досмажуєш на пальнику 2008го року (історія, як вона є). І все тому, що минулого тижня поповнив запаси газу.
А ще сьогодні сонячно  :sunny:  



@темы: там суетный о небо бился

19:42

Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)

Вже кілька років виношую ідею однієї подорожі, вона поступово дещо трансформується з плином часу та стає все більш божевільною. І все більш привабливішою з кожним днем. All I need is courage  :rotate:  


 



@темы: там суетный о небо бился

15:59

Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)
Ми досі живі. Маю багато думок, та не певна, що варто тут говорити все це.
Дукілька днів двоє :heart: людей на ранкову перекличку не реагували, та ось стало відомо, що їм теж вдалося вирватися з Бучі та Ірпеня. Видихнули.

Тепер би ще від тітки з сім`єю та дідуся з дядьком почути хоч щось.
В них прямо у дворах ворожі танки стояли. При спробах вийти з дому, оккупанти розстрілювали сельчан. До колодязя пускали під конвоєм в обмін на окріп. Ми вже тиждень без новин від них.

Завжди мала проблеми з контролем. Не думала, що доведеться вчитися відпускати ситуацію, на котру не можу вплинути, в таких умовах.
Хоч хтось в цій  сім`ї має лишатися спокійним. І це точно не мама  -___-

@темы: мой город, осколками, рідне, там суетный о небо бился