Вчора дочитала "Ловець повітряних зміїв"
Здається, якийсь час буду не здатна відкрити нову книжку.
Взагалі останнім часом знову почала більше читати художньої літератури.
Це все тому, що наразі відклала в сторону навчання. От час і знаходиться.
З одного боку, халепа, з іншого, до дідька!
Нічка була...
Вчора людина, котра ніколи мене не бачила до, зробила мені комплімент, мовляв, гарно виглядаю.
Мені здається останній раз я нормально виглядала минулої зими. А про "гарно" взагалі треба час відкотити на кілька років.
Зараз я навіть не можу згадати, коли востаннє прокидалася природньо і сповнена сил. Зішкрібаю себе з титанічними зусиллями щоразу.
Але я взагалі не про це хотіла)))
Іноді найменші дрібнички можуть зробити день незрівняно ліпшим
Гарний плейлист у вухах.
Мурзік приносить мишу в твої капці.
Встиг нагрітися бойлер!
Вимкнули світло, коли пік на сніданок панкейки? Окріп на каву в новенькому джетбойлі, а оладки досмажуєш на пальнику 2008го року (історія, як вона є). І все тому, що минулого тижня поповнив запаси газу.
А ще сьогодні сонячно
Вже кілька років виношую ідею однієї подорожі, вона поступово дещо трансформується з плином часу та стає все більш божевільною. І все більш привабливішою з кожним днем. All I need is courage
Дукілька днів двоє

Тепер би ще від тітки з сім`єю та дідуся з дядьком почути хоч щось.
В них прямо у дворах ворожі танки стояли. При спробах вийти з дому, оккупанти розстрілювали сельчан. До колодязя пускали під конвоєм в обмін на окріп. Ми вже тиждень без новин від них.
Завжди мала проблеми з контролем. Не думала, що доведеться вчитися відпускати ситуацію, на котру не можу вплинути, в таких умовах.
Хоч хтось в цій сім`ї має лишатися спокійним. І це точно не мама -___-