Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)
Ми досі живі. Маю багато думок, та не певна, що варто тут говорити все це.
Дукілька днів двоє
людей на ранкову перекличку не реагували, та ось стало відомо, що їм теж вдалося вирватися з Бучі та Ірпеня. Видихнули.
Тепер би ще від тітки з сім`єю та дідуся з дядьком почути хоч щось.
В них прямо у дворах ворожі танки стояли. При спробах вийти з дому, оккупанти розстрілювали сельчан. До колодязя пускали під конвоєм в обмін на окріп. Ми вже тиждень без новин від них.
Завжди мала проблеми з контролем. Не думала, що доведеться вчитися відпускати ситуацію, на котру не можу вплинути, в таких умовах.
Хоч хтось в цій сім`ї має лишатися спокійним. І це точно не мама -___-
Дукілька днів двоє

Тепер би ще від тітки з сім`єю та дідуся з дядьком почути хоч щось.
В них прямо у дворах ворожі танки стояли. При спробах вийти з дому, оккупанти розстрілювали сельчан. До колодязя пускали під конвоєм в обмін на окріп. Ми вже тиждень без новин від них.
Завжди мала проблеми з контролем. Не думала, що доведеться вчитися відпускати ситуацію, на котру не можу вплинути, в таких умовах.
Хоч хтось в цій сім`ї має лишатися спокійним. І це точно не мама -___-
Рада, що люди з Бучі та Ірпеня виїхали. У мене також звідти родичі успішно вибралися кілька днів назад.