Записи с темой: мой город (7)
17:34

Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)
Тільки но я зібралася в найближчий пункт незламності на підзарядку ноута, як дали світло  :love:

@темы: мой город, суета

01:03

Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)
Понеділок - день тяжкий. Тож cheers  :wine:  
Мммм, добре вино. Мені насправді хотілося келих іще з п'ятниці.
Прийшли результати аналізів, все в межах норми. Я так боялася. А тепер наче і відчуваю полегшення, але тоді не розумію, у чому іще можуть бути причини -___-
Я не готова по лікарям. 

За 3 тижні закінчується мій випробувальний термін на новому місці. Відчуття неоднозначні. Мені подобається, але я не впевнена, що мене залишать. Я однозначно дорого їм вартую, і явно відчуваю, як вони зважають, чи потрібна їм я, чи мене можна замінити двома дешевшими людьми. 
Я буду дуже засмучена, але зрозумію, якщо ми не подовжимо контракт.
 Знайти роботу по моєму профілю зараз, звичайно, - надскладна задача -___-

Зима прийшла раптово, морально я абсолютно не готова. Взагалі, це мабуть найогидніша пора року для мене. Це якщо в місті, бо коли я в горах, то мені за будь-яких умов подобається. Але в гори я наврядчи потраплю раніше середини січня. І це в найліпшому випадку, та й то лише на кілька днів  :weep2:  
Але в місті зима - бррр. Холодно, слизько, все чорно-біле. І мої тривожно-депресивні стани прямо розквітають.



Намагаюся давати собі ради за будь-яких умов, та взимку це найважче.

Цих вихідних працювала, тож наступні маю провести для себе. Навіть, якщо зима не відступить (хоча наче прогнозують потепління), всеодно піду гуляти.

Як же добре мати котика. Він, звичайно, і шкоди багато завдає, і дратує, і злить іноді, але потім він підійде, муркне, притиснеться до тебе, і вимагає пестощів. І ти все-все пробачаєш. І відчуваєш лише щемлячу ніжність. Справжня любов  :heart:  

Якби існувала людина, до якої я була б здатна відчувати те саме...
А як існує, от би її зустріти


@темы: мой город, суета, осколками

09:04

Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)

Очікуєш прокинутись від будильника, натомість його функцію на себе бере вибухова хвиля.
Ну хоч не о 5й ранку.



@темы: мой город

Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)

Два тижні на новому місці, поки все ок. Дуже подобається, що сама планую день,  прив'язана лише до вечірніх (ранкових по їхньому часу) мітингів. Тож для себе встановила графік з 11 до 20. І це шикарно. Зранку займаюся йогою або іще чимось, неспішно п'ю каву, граю на фортепіано в своє задоволення. Нікуди не спізнююсь і почуваюся розслаблено й комфортно. А могла б їхати через усе місто о 8й ранку в давці громадського транспорту, з кавою на голодний шлунок і обпеченим язиком.
Після роботи готую вечерю, читаю чи дивлюсь щось, розслабляюся і знову нікуди не поспішаю.
Мені подобається такий ритм.

Багато гуляю на вихідних, насолоджуюся кожною осіннєю миттю. Навіть коли накрапає дощ.
Ходила на виставку Далі, їла улюблений фо бо на фуд-маркеті і тістечка в кондитерських, гуляла парками в центрі, два рази була на ВДНГ і один в Пирогово, розвідала, як від мене швидше дойти до Жмеринського лісу ака парку Совки (це чітерство, але круто, коли можна скоротити дорогу через закриту територію ЖК))), прочитала 3 книжки, згризла 2 кіла яблук, спекла яблучний пиріг і млинці (хоч ще й далеко до Масляої), з'їла тонну круассанів і випила декілька галонів кави (скільки б сортів не куштувала, завжди повертаюся до зерен з Кенії).

Сьогодні була в лабораторії бігу, підбирала новенькі кросівки. Нарешті знайшла пару, котру взула і не хотіла знімати. Попросила загорнути з собою))) Це наразі найдорожча пара взуття,  котру я коли-небудь купувала в гривневому еквіваленті (хоча в валюті мої улюблені найки, котрим вже 10 років, здається були навіть трошечки дорожчими). Я шукала їх рік.
Розвідали нове місце (насправді їм вже 2 роки), куди буду, напевно, іноді приїздити попрацювати, коли треба буде змінити оточення. В них гарна кава, смачна випічка і кухня. 5 поверхів, тераси, балкони і дах, купа зелені і вихід на міні-парк з 4го поверху. А ще вай фай і багато затишних куточків, де є стіл і розетка.
Ще один плюс віддаленої роботи, полягає в тому, що працювати можна звідкіля заманеться)

Я злизувала з пальців крем, що вичавився коли наважилася вкусити те фісташкове шу з кракеліном. Ми сиділи на терасі і сьорбали досі гарячий фільтр, підставивши обличчя м'якому сонечку, примруживши очі від задоволення.
А потім ми, знову на ВДНГ, їли хот-доги, запиваючи їх солодким обліпіховим чаєм. Вечірнє низьке сонце чудернацько витягувало наші тіні на асфальті, та якщо дивитися проти сонця, то все навкруги сяяло. Сяяли і люди. Це був дуже хороший день.






На жовтень вже заплановано 2 концерти і Карпати. Дивимось іще репертуар театру ось,  хотілося б на якусь добру комедію сходити.

Ця осінь буде прекрасною. Я відмовляюся дозволяти зовнішнім обставинам впливати на це моє відчуття. В нас відібрали весну і літо, свою осінь я не віддам  :heart:  
 



@темы: мой город, суета, осколками

19:56

Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)

Прокинулась о 8ій, щоб погуляти по ботсаду до спеки. Це було круто, та завтра я вже на такий відчайдушний крок не здатна, тож домовились не раніше ніж на 12ту)))


Минулої п'ятниці ходила на "Швидкісний потяг", та довбана повітряна тривога не дала додивитись хвилин 40 кіна. Дочекаюсь вже, як заллють в мережу нормальної якості і додивлюся вдома. Якось воно так надійніше.


Розвідали іще сьогодні цікаве місце зі смачним раменом, нове для нас, а ми на азійських кафехав в Києві знаємось. Було непогано, думаю, повернуся туди іще. 

Чим відіпрати червоне вино з білої футболки? Улюбленої футболки т___т

Почала читати "Ловець повітряних зміїв". Перед сном, мабуть, не варто. Після піднятих тем треба спочатку заїсти гіркоту тістечком і подивитись щось добре, наприклад, Міядзакі, бажано при цьому кота під бок. А потім вже можна спати без тривог.
Менталочка останнім часом дещо послаблена, варто про неї ліпше піклуватися.



@темы: мой город, суета

15:59

Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)
Ми досі живі. Маю багато думок, та не певна, що варто тут говорити все це.
Дукілька днів двоє :heart: людей на ранкову перекличку не реагували, та ось стало відомо, що їм теж вдалося вирватися з Бучі та Ірпеня. Видихнули.

Тепер би ще від тітки з сім`єю та дідуся з дядьком почути хоч щось.
В них прямо у дворах ворожі танки стояли. При спробах вийти з дому, оккупанти розстрілювали сельчан. До колодязя пускали під конвоєм в обмін на окріп. Ми вже тиждень без новин від них.

Завжди мала проблеми з контролем. Не думала, що доведеться вчитися відпускати ситуацію, на котру не можу вплинути, в таких умовах.
Хоч хтось в цій  сім`ї має лишатися спокійним. І це точно не мама  -___-

@темы: мой город, осколками, рідне, там суетный о небо бился

Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)
Вчера отказалась от эвакуации во Львов.
Мой дом здесь, и я помогаю, чем могу, как и почти каждый украинец сейчас.

Утренняя перекличка по родным/друзьям стала привычной всего за какую-то неделю. 

Разбираем завалы, развозим продукты/лекарства/воду, дежурим по домам/дворам/районам, координируем, где нужна помощь, собираем/проверяем информацию. Кормим животных, своих и чужих.

Армия наша защищает, да. Но и весь народ партизанит так, что гордишься каждым.

Каждый день успокаиваешь чью-то истерику, останавливаешь чьи-то слезы, выслушиваешь все наболевшее, держишься сам, потому что уж тебе то расклеиваться нельзя никак, даже когда летит прямо над тобой, когда дом содрогается, когда родные не отзываются после того, как успели написать, что у них на улице стоит колонна, а в дом вошли отобрать последнюю еду, и нет света, воды, тепла. А потом тишина! Днями пишешь и звонишь в пустоту. И отказываешься верить, что больше не услышишь родной голос.


Мы живы, мы боремся, и мы справимся. Нам есть, что защищать, и есть, что терять.

А тому хрену-мародеру, который ходил ночью по подъезду и дергал за ручку моей входной двери, у меня бронированная дверь, скалка и острый тесак. И от недосыпа (да-да, по тревоге постоянно то в укрытие, то из уже 7 дней, попробуй поспи) я крайне раздражительна.

https://adventure-mary.tumblr.com/post/677256844284166144/i-am-a-ukrainian-were-frightened-but-determined


@темы: мой город, осколками