Дзвенять браслети на руках, ми танцюємо танго.
Тіло до тіла і серце до серця - так гарно.
А над паркетом пролітають задихані пари,
І всі спішать натанцюватись, бо часу є мало.
Мало.
Наше життя - то танго,
Без правил і до кінця.
Танго страшне і гарне,
Тільки сцену вибирати не нам.
Наше життя - то танго,
До смерті танцюємо вдвох.
І поки ми разом - з нами Бог.
Кожен шукає партнера до танцю надовго
І віддає себе йому до пари назовсім.
Коли ти впадеш, то спіши піднятися скорше,
Бо каблуком пробити душу твою кожен зможе.
Наше життя - то танго,
Без правил і до кінця.
Танго страшне і гарне,
Тільки сцену вибирати не нам.
Наше життя - то танго,
До смерті танцюємо вдвох.
І поки ми разом - з нами Бог.
З останніх сил оркестр шарпає змучені струни,
Давно вже грає він не вдолю, але ми танцюєм.
Всі посміхаються, але за сміхом сховані зуби.
Так було завжди, бережіться, бо завжди так буде.
Наше життя - то танго,
Без правил і до кінця.
Танго страшне і гарне,
Тільки сцену вибирати не нам.
Наше життя - то танго,
До смерті танцюємо вдвох.
І поки ми разом - з нами Бог.
(с. Скрябін)
воскресенье, 08 февраля 2009
Так глупо бояться счастья только потому, что оно неотъемлимо от боли (с)